Обсуждение рассказа z027 Дев"яте Чудо Світу

О, здається почалися змагання на найдовше речення.



293 байти, непогано, як для початку, непогано. Але я вірю, що рекорд буде побито.
Тепер про інші рекорди. Це стилізація під газету "Правда" чи й справді присутній хтось з ветеранів битв за урожай, хімізації-меліорації-яровизації й Продовольчої програми?

Як на мене, то в творах для дорослих допускаються довгі речення, одне-два. нічого страшного в цьому немає).

Щодо рекордів. Чому ж Продолвольчап програма?)) А припустити, що поступ у всіх галузях той час настільки великий, що став не досягненням суспільства а проблемою?)

Та я не про суть оповідання, а виключно про стиль. Ну один-в-один "Правда" 70х.

Не можу стверджувати, який стиль газети "Правда", бо не знаю. Але, якщо брати до уваги газетний стиль – хіба моє оповідання написане в газетному стилі?

Та кажу ж, практично один в один. Ну, може, не "Правда", а "Сільскі вісті" того ж періоду.
Це, звісно, imho. Мо, в когось будуть інші враження.

Для заголовку можна було б напружитися і знайти апостроф. (якщо, звісно, на Ваш погляд заголовок того вартий).
(На майбутнє - в англійському регістрі літера "э").
Далі назви ще не дістався. Прочитаю текст - можливо щось додам.

Успіху!

Це випадкова описка. Ота плутанина з монолітами. В назві тексту, відправленому адміну в приват було все гаразд.
Дякую за побажання. І чекатиму критики

Пробачте за зайвий докір. Проїхали.
Щодо тексту... Ох і складно все.
Що невичитаний - грець із тим, мені байдуже. А от із логікою...
По-перше - з таким стилем керівництва, як у Терпіло, холдингу "Україна" явно перевиробництво не загрожує.
По-друге - слабо розкрито родзинку всьго твору - оті люмпахлюпи.
Це якісь українські розкольники, доведені колись до стану люмпенів (до речі - катастрофа для української ментальності!), які десь у вигнанні набули диво-знання? Як із будь-яких овочів та фруктів продукувати супер-безалкогольний-самогон-амброзію? А ті, що залишилися - так і животіють у середньовіччі серед ананасових хащів?
Тобто, те що зараз - те буде і в 27 сторіччі?
Та ні, відчуваю, ви мали якусь більш глибоку думку. Тільки дуже вже її захаращили отими ананасами, люмпахлюпами і т.д.
Чи це памфлет, чи це троллінг? Не зрозумів.

Успіху Вам і прозорості !

Невичтаний?? Два дні вичитувався Хоча все може бути.
А який це "такий" стиль Терпила? Що саме мається на увазі? І перевиробництво від нього не залежить, суто від науково-технічного прогресу. Терпило - черговий керівник над керівниками, тільки і всього. Де таке було, щоб врожай від особи президента залежав?

Щодо "животіють" - в тексті вказано, що вони так не вважають, і що це їхній свідомий вибір.

Таки так, була думка.. але довелось її трохи повернути в інший бік)). Хоча кортіло написати про 8-ме чудо, Фабрику, але іншого профілю )). Та було б надто вже сатирично і явно), що б суперечило умовам конкурсу. Мабуть напишу, але не на конкурс. А тут все довелося підтирати і розмивати, переводити із сатири в гумор. Тому так і вийшло.
Дякую за аналіз!

Ох... за що ж ви так - в першому ж абзаці і відразу дві помітні помилки? Та й далі теж... лапки відкриті, але не закриті. Пробіли перед пунктуаційними знаками, відсутні коми... Якщо помилок небагато їх можна пропустити, але коли постійно об них "спотикаєшся" - то це трохи відволікає від сюжету.
Взагалі щось в цьому є... цікаво, з гумором, хоча і не дуже зрозуміло, до чого все-таки вів автор...

Здаюся. То покажіть мені всі мої помилки хоча б в першому абзаці.
А що, пробіли - це теж помилка?

не надто й редагувалося, бо пригадалося, що в правилах є таке:
"На деле ничего страшного (к публикации приглашаются рассказы с предположительно минимальной редактурой/корректурой), неизбежные правки: опечатки, ошибки, лишние слова, повторы и сокращения (чтобы плотнее легло на страницу)."

якщо це стосується публікації, то самого конкурсу, мабуть, теж

Авторе, не погоджуюся з Вами щодо одруківок і помилок. Навіть за радянських часів дозволяли не більш, як 2 одруківки на аркуш. А зараз тим більше - Ви ж не за друкарською машинкою сидите. Можна й вичитати. З купою помилок друкопис повертають на доопрацювання. Якщо автор так халатно ставиться до свого твору, то що ж він там написав?(

На тему хибодруків сперечатися не буду). Тільки автор знає, скільки він вже виправив, а ті, що залишив, то не спеціально ж).
Раз Ви вважаєте, що описки, пробіли і відсутність ( чи зайвість) ком – це ознаки якості тексту, то певно так воно і є, і текст справді не вартий прочитання. І не читайте).