Кілька років тому в Києві проходила виставка рідких квітів, а тут, бач, рідкі прогулянки. Течеш, бувало, тротуаром, а навколо роботи косять від роботи... "певно, міркував я," - Це ще цікавіше. Не бути певним навіть у тому, чи міркував, чи не міркував. Натомість, ком, багато, щедро, насипані, вони, автором, на, всіх, вистачить. Шкода що нема їх там де вони потрібні. Тим часом на небі вже вийшов молодик, і стало видно плями сміття - мабуть, від рідких прогулянок. Якщо говорити про попіл, і тут-таки, без переходу, про браслет, який дозволяє обмін, то хоч-не-хоч, а перша думка - "обмін попелом". Може, за це автора картали робітничі - правда, я не знаю, хто це такі. Андрій, який вкладав у сім'ю всі кошти, а насамперед дітей, нагадує Молоха. До прикладу, значить, ГГ почувався людиною, а після прикладу ким? собакою? На Початках, кажете, обмін тіл доступний? А де вони знаходяться, ті Початки? Тре з'їздити, прицінитись. І знески, ці жахливі знески... Та ще й хеппі-енд.
Коротше, я б запропонував переписати це наново.
|