Цитата:
Тим більше, провідник – не людина, тож про карму турбуватись нема чого.
Щодо східних релігій - згідно принципу «ахімса», карму псує убивство будь-якої живої істоти (див.
\\\\\).
Цитата:
Артем був емпатом. Але роль «сталкера» йому не надто підходила. В «нору» цього разу мав іти старший інженер, завзятий мисливець і рибалка. Шкода, та інших претендентів у колонії зараз не було.
А чому старший інженер не пішов?
Цитата:
«Ну, де ж ти, мій гусаче? Нільс уже зачекався», – думав хлопець, розглядаючи склепіння печери. Права рука мимоволі торкнулася кобури з променевиком. – «Сподіваюся, ти не надто страшний».
Якщо слова автора розривають пряму мову, лапки ставляться тільки перед початком та в кінці прямої мови.
Цитата:
Раптом налинув страх і хвилювання.
Краще – «налинули»
Цитата:
– запитав Артем раптом усвідомивши:
Артем, раптом
Цитата:
на обрії все так же само темніло лінія моря.
темніла
Цитата:
«Роби!» – вибухнув біллю мозок.
болем
Цитата:
Звірок нервово смикав хвостом, настовбурчив шерсть і загрозливо пищав.
настовбурчував
Цитата:
«….Все у цьому житті
На початку – три крапки.
Цитата:
Я ще не знаю як це зробити
знаю, як
* * *
Непогано. Нагадує «Пикник на обочине», але з більш прямолінійним сюжетом та визначально зрозумілою ідеєю жертвоприношення, «сплати за диво», навколо якої сюжет і збудовано. З одного боку, це сильна сторона твору – вона спонукає уважно стежити за подіями, вдумуватись у текст. З іншого – фабула стає легко передбачуваною. Ніяких несподіванок, усім все зрозуміло.
Ну і... надто вже банально виглядає Оте Етичне Питання, Що Ставиться В Самому Кінці. Знову і знову – ми маємо «жити в гармонії з природою, не руйнуючи її». А навіщо? Якщо заради самозбереження – то ми вже не настільки залежимо від природи, як наші предки. Та й взагалі: де, власне, у живій природі ота «гармонія» знаходиться? Те, що вовк їсть зайця, а заєць їсть траву – це і є гармонія? Хіба що з точки зору вовка.
А щодо захисту зграйки гризунів від прокладання швидкісної автотраси – чомусь ніхто не квапиться піклуватись про тарганів, чи отих мікробів, які живуть під обідцем унітазу. Однак гармонія має стосуватись усіх без винятку, а не тільки милих пухнастих звіряток, чи ж не так? І оповідання стало б менш сентиментальним та більш цікавим, якби природу уособлювала не симпатична білочка, а двометровий волохатий павук. До речі, ця «білочка» – все ж таки мисляча істота, на відміну від решти представників її виду. А дикі тварини питаннями моралі та гармонії якось не переймаються.
P. S.: Реклама мережі кінотеатрів «Utopolis». Слоган: «Реальність – лайно, дивіться кіно»