Экая матрёшка получилась. Интересно. Получиться-то она получилась, а что дальше? Ну, позвал мальчик маму, ну, узнал читатель, что мальчик — виртуальный. Я посочувствовала, конечно. Немножко, потому что у мальчика, вроде бы, не так уж всё и плохо.

А где конфликт? Спор между девайсами на таковой не тянет. Вот если бы ребёнок начал осознавать, что он тоже... того-этого, тогда — да. Сразу и сочувствие бы возникло, и интерес: а что же дальше? Деть, кстати, понравился. Живым получился, несмотря что виртуальный. Накрутить бы, добавить градус, манипулировать читателем так, чтобы он распереживался — вот что было бы круто.

В общем, сложновато мне как-то определиться. В целом — неплохо. Но не хватило остроты восприятия, что ли. Финал выглядит эдакой страшилкой. Я их люблю, но не отношусь к ним слишком серьёзно, вот.
В любом случае, желаю удачи.

Пане Володимир. Я нікого, ні до чого не закликаю. Ні "зістрибувати", ні "вляпуватись". Невеличке оповідання про "віртуальне життя" не є посібником з наркології, психіатрії, питань психотерапії та лікування будь-яких видів залежностей. В оповіданні немає ствердження, що герой позбувся залежності помахом чарівної палички. В оповідання не введено лінію про дитинство, батьків, фінансові проблеми і т.ін., бо оповідання про "віртуальне життя", тобто уявне, нереальне. Залежність від комп'ютерних ігор, яка Вас так непокоїть, належить до психологічних різновидів залежностей. Відміна подразника (винагороди) у вигляді комп. ігор, не призводить до важких проявів абстинентного синдрому (ломки). Подібна винагорода заміщується позитивними емоціями. Бажано під наглядом лікаря, якщо стан є важким.

Ви наштовхнули мене на кілька ідей. Але було б добре якби ви пояснили, які висновки зробили після прочитання.

"Залежність - несвобода від чого-небудь.

Про формування залежності можна говорити тоді, коли якийсь об'єкт стає для людини єдиним або основним джерелом позитивної емоції та/або способом запобігання негативній емоції.Залежність в якійсь мірі схожа зі звичкою, яка виражається в прихильності людини до добре знайомих предметів оточення; людина може звикнути до улюбленого крісла, до джинсів, до тенісній ракетці і т. п. Однак залежність, на відміну від звички, являє собою гіпертрофовану і практично необоротну прихильність.

У нашому суспільстві, орієнтованому на свободу особистості, залежність розглядають передусім як негативне явище. Це не зовсім справедливо: весь процес виховання спочатку побудований на залежності дитини від батьків і, більш того, зміцнює цю залежність. Тільки коли у дитини вже вкладено основні соціальні норми, дорослі можуть почати формувати самостійність і незалежність дитини. Отже, будьте уважні: залежність - це не завжди погано, залежно бувають і позитивні і негативні.

Залежність від оточення розумних людей - позитивна залежність. Якщо дитина вихована в хорошій сім'ї, звик до певного рівня культури, звик читати хороші книги і спілкуватися з гідними людьми, то він буде, швидше за все, дуже некомфортно себе почувати, якщо йому доведеться жити на смітнику. Чи погано це? Швидше - добре."
Знайшов в мережі. Різні бувають залежності.

Екпериментальна фантастика, якось так.

А й дійсно? Чого я до Вас причепився
Геймерство ж не заборонене законом. Воно ж як... пиво! Мабуть (не знаю ні того, ні іншого).

Які висновки?
Може так: людство догеймерилось, вижили лише машінти (азимівські мабуть), і тепер вони самотньо й тужливо згадують старі часи і думають "що ж пішло не так"...

З цієї точки зору -- мабуть оповідання й корисне.

А цікавий варіант може вийти з Вашої ідеї. Тільки втримати інтригу до кінця буде важко.

Смартфоны - они разряжаются быстро, обычно. Да и бросают их достаточно редко. А если что-то уж настолько экстренное, что бросили смартфон на подзарядке - что-то мне подсказывает, что электричество в розетке скоро вырубится. Да и здание - выстоит ли?
Если б где на солнышке, возле скелета, засыпанного песком или там листьями - тогда, в принципе, хоть на солнечных батареях мог вытягивать... Да и то - сколько он протянет-то? Год, два, три от силы?

Суть игры/программы с виртуальным ребенком, виртуальной мамой и виртуальным папой-марисанином не понял. Эмулятор ребенка?
Продвинутый "тамагочи"?
Настолько продвинутый "тамагочи", что виртуальный ПШИК, выполняя виртуальное задание в виртуальной школе для не менее виртуального ребенка, пишет рассказ такого уровня? И в этом же эмуляторе есть виртуальный планшет, который спорит с виртуальным ПШИКом?
Но для чего?

Я понимаю, что для рассказа и поворотов туда-сюда, а еще вот так, а сюда - вишенку. И, в принципе, читать было забавно. Пока не начал прикидывать, что это было

А мораль - наверное, нечего воспринимать притчу как НФ. Если я правильно понял жанр.

Спасибо.

Доброе утро, автор.
Моя оценка за Вашу работу уже три дня как стоит, а вот отписаться всё руки никак не доходили.
До меня её вдоль и поперек распиляли, есть Ваши ответы, поэтому без напряга определялся.
Работа не без недостатков (в моей не меньше), но определение "экспериментальная фантастика"
меня очень даже устраивает. Достоин похвалы тот, кто не боится писать от себя, искать что-то
новое, идти на рискованные сюжетные ходы и композиции.
Поэтому от меня - хорошо. Совершенствуемся!
Удачи на конкурсе!

Враження від оповідання неоднозначне. А від фіналу навіть мороз по шкірі. Сподобалось, що кілька разів, камера немов відїжджала і одразу подавала написане під іншим кутом зору. Така ломка вражень у мене вперше.
Тільки от шкода, що так все безнадійно

Пане Валентине, пані Ліандро, дякую за відгуки і за оцінки.
Для мене фантастика завжди експериментальна, бо це лише засіб поставити Людину на грань, або за грань буденного сприйняття світу. Фактично вся література є фантастика.
Я не прагнув однозначних відповідей, відгуків, або оцінок. Фінал, не дивлячись на стислість, дався найважче. Вийшло, як в дитячій страшилці про "в чорному,чорному лісі"? Мабуть так і є. Камера, зміна плану? Так і планувалось.

Не знаю, як Ви хотіли це подати, але приймаю це за комплімент. Дякую.
Тільки хто сказав, що все безнадійно? Це просто картинка на екрані, картинка в голові.

Я теж це висловлювала не в негативному ключі, а так як є.
Дійсно ломка вражень, думок, може ще чогось.