РБЖ-Азимут
http://www.rbg-azimut.com/forum/

ay020 Одноденка
http://www.rbg-azimut.com/forum/viewtopic.php?f=144&t=4144		 Страница 1 из 1
Автор:  Администратор [ 09.05.2021 17:34 ]
Заголовок сообщения:  ay020 Одноденка
Обговорення оповідання ay020 Одноденка
Автор:  Фантом [ 10.05.2021 21:00 ]
Заголовок сообщения:  Re: ay020 Одноденка
Вітаю, авторе!

Доволі неоднозначний твір. Питання і ідеї слушні, дійсно, скільки ми марнуємо - спойлер. Однак, форма подачі обрана невдало, як на мене. Вийшла суцільна рефлексія ГГ. І, чомусь, йому не співчуваєш, чому, сам не можу зрозуміти. Хіба в момент, написаний курсивом приходить певне співпереживання. Але цього замало.

Успіхів та наснаги!
Автор:  Зоряний Корсар [ 10.05.2021 21:13 ]
Заголовок сообщения:  Re: ay020 Одноденка
На різні кольори фломастери різні
Мені твір дуже сподобався. Іноді навіть рефлексія буває вдало прописана
Автор:  София [ 11.05.2021 00:35 ]
Заголовок сообщения:  Re: ay020 Одноденка
Вітаю, авторе!
Дуже сподобалися Ваші слова: "Сьогодні історію перетворили на мотлох, а математику – на муки."
В усіх значеннях грають, а особливо зараз - в кінці навчального року, перед іспитами. :wink:
Автор:  Іва [ 12.05.2021 13:01 ]
Заголовок сообщения:  Re: ay020 Одноденка
Жизнь тлен, тлен жизнь (с)
Якось все так песимістично, що аж смішно.
Люди марнують свій час, але до божевілля уповільнюють певні миті, щоб ними насолодитися. Власне - це здорове прагнення кожної людини. Погано, якщо таких митей у людини немає, як ото все життя у ГГ.
Не впевнена, що мені не сподобався твір. Тема - цікава. Скоріше з’явилася звичайна неприязнь до ГГ з його не зрозумілими егоїстичними мотивами. Оповідання схоже на сповідь лиходія, тому, в принципі, має місце бути.

Цитата:
О, ні! Боже, я нарешті відчуваю, вони. Вони... Вони палають. Це неможливо!
Мої ноги живі, вони горять... Де, де він?!
Я хочу зупинити цю мить...

Закінчення мені сподобалося. Такий песимістичний герой таки знайшов сенс життя і мить, яку б хотів уповільнити...
Удачі!
Автор:  Мавка [ 13.05.2021 00:35 ]
Заголовок сообщения:  Re: ay020 Одноденка
Вітаю, авторе! Гарна ідея, проте мені трішечки не вистачило в тексті розуміння, що саме трапляється з тими людьми, що згорають. Вони прискорюють час, але щось йде не так? Чи то якийсь кумулятивний ефект через надто часте використання? Чи то взагалі час обурився, і це діє на всіх?
Автор:  Балацька Віра [ 13.05.2021 09:06 ]
Заголовок сообщения:  Re: ay020 Одноденка
Доброго дня!
Цитата:
Крапку Ху цій химерній історії

Втикала хвилин 5 у цю фразу, поки не дійшло: а це ж одруківка, а я шукаю фантастичного змісту :lol:
Цитата:
наважилася зараз читати ці плутані рядки, написані божевільним, який більше не ніколи побачить

Ой, дійсно, рядки плутані.
Що сподобалося: протиставлення тоталітарного і архаїчного світоглядів без готових виводів; чупакабри; теорія про близнюків (хоча і не зовсім розумію, як співставити "частина його м'язів атрофується як у паралітика" і "з чудовою потенцією").
Цитата:
Шматок шоколадного торта важливіший за найбільшого полководця “довгого століття”

Це ви про Наполеона? Але його торт-тезка не шоколадний.
Цитата:
Вага підскочила на кілька кілограм.

Це експерименти з часом чи з простором? Я б не здивувалася, якби у піддослідного зморшки з'явилися. Але - жир нізвідки?
Цитата:
вакцин від кашлю

Кашель - симптом. Вакцини можуть бути від коклюшу.
Мені сподобалася суть, яку ви вклали в оповідання. Єдине - раджу попрацювати над реалізацією (і в першу чергу - над використанням ком).
Успіху на конкурсі!
Автор:  Смит [ 16.05.2021 00:42 ]
Заголовок сообщения:  Re: ay020 Одноденка
Мораль гарна. А от физика, як мені здається, підкачала.

На жаль, я не дуже добре зрозумів схему роботи вашого часового механізму.
Спочатку мені здалося у людей з'явилась можливість прискорювати свій власний час, щоб пропустити нецікаві моменти свого життя, але вони повинні були тоді швидко старіти.
Потім у мене виникло враженння, що у них з'явилась можливість "вирізати" із свого часу зайві шматки, накопичувати його у конденсаторах, а потім використовувати, щоб "подовжити миттєвість". Тоді можна припустити, що хтось витратив часу більше ніж поклав до конденсатору, і він якимось незрозумілим чинов зайнявся у сторонньої особи, від чого вона й загинула.

Там був покупець, президент, ГГ йому міг би більш докладно пояснити суть керування часом (гадаю можна було б викластись у пару фраз).

До речі, щоб час у космосі шов інакше, треба особливі умови (рух зі швидкістю близькою до світлової, або сильне поле тяготіння). Якби один з близнюків просто бовтався у відкритому космосі, він виявися старший (на мізерні долі секунд) за свого земного брата, оскількичас на поверні Землі тече повільніше.

Пишу все це тому, що мені здалося, що саме фізичний момент відіграв у вашому оповіданні значну роль.
Автор:  Сокира [ 16.05.2021 02:30 ]
Заголовок сообщения:  Re: ay020 Одноденка
Вітаю, авторе!
Оповідання сподобалось. Тим, що в нього стисло вкладено чимало суттєвих речей - і про час, і про суспільства, і про комерцію, про людські мотивації і суспільні маразми. Також сподобалась манера оповіді - така собі агресивно-драйвова.
Герой - специфічна особистість, але, як на мене, цілком зрозуміла. Не всім дано бути позитивними, альтруїстичними, білими і пухнастими. Здоровий цинізм - це теж корисний формат погляду на світ. Маю підозру, що більшість вчених,які рухали вперед людський прогрес, не були приємними особистостями. До того ж світ, в якому мешкає герой, не спонукає до палкої любові. І плюс героя в тому, що це людина без ілюзій, вона не вигадує собі "рожеві хмаринки", а бачить все, як є.
І катастрофа, яка виникла в описаному світі з часом, мені здається цілком слушною. Люди надто часто намагалися робити щось начебто "добре", не прораховуючи наслідки або нехтуючи ними заради миттєвої користі, а згодом це спричиняє тотальну катастрофу. Це вже стільки разів повторювалось, що можна спрогнозувати, що й наступні масштабні і начебто корисні винаходи теж зрештою матимуть негативний ефект.
Щоправда, не дуже зрозуміло, чому люди розсипаються. Чи зміщення часу настільки велике, що вони минують стадію мертвих тіл і розкладаються одразу до стадії мікроелементів?
Успіху на конкурсі! :D
Автор:  Александер Юрсон [ 16.05.2021 06:03 ]
Заголовок сообщения:  Re: ay020 Одноденка
Кінець Вічності.
Автор:  Олександр Ігнатенко [ 17.05.2021 23:12 ]
Заголовок сообщения:  Re: ay020 Одноденка
Вітаю. Мені насправді форма у вигляді оповіді сподобалася, нагадала стару НФ, що я читав у дитинстві. А от щодо характера героя, то я знаю, що не зайшло Фантому і який "здоровий цинізм" вгледіла Сокира. Іва правильно вгадала, що він лиходій, але я хочу уточнити. Це класичний коміксний типаж, божевільний професор. Є геніальний розум, є каліцтво та викликана ним ненависть до всього світу. Фактично це Ультра-Гуманід, перший суперлиходій в історії до того як навчився мозок пересаджувати. Тому й сприймається він відповідно, хоча й не усіма.
Також багато русизмів й одруківок, особливо на початку. Але якось не дуже око чіплялося, бо все ж історія була цікава. Гадаю, на "4" заслуговує. Успіхів!
Автор:  Олександр Ігнатенко [ 17.05.2021 23:14 ]
Заголовок сообщения:  Re: ay020 Одноденка
Балацька Віра писал(а):
(хоча і не зовсім розумію, як співставити "частина його м'язів атрофується як у паралітика" і "з чудовою потенцією").


Ну, деякі м'язи і на космічній станції доводиться застосовувати. Космонавтам нудно літати у невагомості, от вони й... тренуються.
Автор:  Блискавка [ 18.05.2021 15:26 ]
Заголовок сообщения:  Re: ay020 Одноденка
Авторе, ваше оповідання мені дуже сподобалось. Історія чіпляє з першого речення.
Вам вдалось у такій манері сповіді-монологу описати багато важливих речей.
Про те, чому люди розсипаються, я зрозуміла. Чи, можливо, просто сама додумала :lol: Не буду поки що розкривати свої припущення, щоб зберегти інтригу.
І фінал мега крутий!
Страница 1 из 1 Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
http://www.phpbb.com/