РБЖ-Азимут http://www.rbg-azimut.com/forum/ |
|
aq026 Млинці http://www.rbg-azimut.com/forum/viewtopic.php?f=133&t=3820 |
Страница 2 из 3 |
Автор: | Фантом [ 27.03.2020 09:48 ] |
Заголовок сообщения: | Re: aq026 Млинці |
Вітаю, авторе! Історія цікава, такий собі кулінарний жах. За фантазію п'ять. Гірше зі знанням матчастини Цитата: А на столі, в діжі, знову випірнало через край тісто. Справа в тому, що тісто на млинці - це рідке і в'язке тісто. Тому воно могло витікати через край. Та й то лише в тому випадку, коли його під той самий край наколотили. Цитата: млинцеве тісто розповзлося, шматок упав на підлогу. Те саме. Ну не могло воно розповзтися, тільки розтектися. І впасти не могло, тільки крапнути Та й навряд з рідкого тіста може сформуватися постать. Але цей момент ще сяк-так можна списати на вищі сили. Цитата: Штабель майже до стелі, а тісто все росте й росте. Рости, себто підходити (в контексті оповідання це сприймається так) воно не може. Бо окрім того, що тісто рідке й в'язке - воно ще й бездріжджове, відтак підходити - ну аж ніяк Хоча, можливо у вас якісь спеціальні чаклунські млинці, але рецепт і технологія таких млинців мені невідома Що ще видалося дивним. Зоя Василівна саме проводить обряд. Їй в цей час потрібні постояльці? З купою запитань? Чи тут "інформація прозвучала на правах реклами"? І тойво, страшно не було Успіхів! |
Автор: | Фантом [ 27.03.2020 10:50 ] |
Заголовок сообщения: | Re: aq026 Млинці |
Гм... одначе. Дійсно не знав про таке млинцеве тісто. Ото дійсно кажуть вік живи - вік вчися. Хоча, тут певно, грає роль місцевість. В моїх широтах тільки тонкі зустрічав. Дякую, що просвітили. |
Автор: | Автор aq026 [ 27.03.2020 11:53 ] |
Заголовок сообщения: | Re: aq026 Млинці |
У нас за цією ознакою аж настільки перетята місцевість, що одні вживають винятково тонкі млинці, а інші - товсті. Та мають відповідну зовнішність. |
Автор: | Автор aq026 [ 27.03.2020 12:10 ] |
Заголовок сообщения: | Re: aq026 Млинці |
Олександр Ігнатенко писал(а): Доволі непогане оповідання, де переплітаються банальні та оригінальні, фольклорні та сучасні образи. В творі дійсно багато чого цікавого можна віднайти, та й обвішане млинцями опудало це суперський образ. Щиро дякую! Проте маю зауважити - насамперед відчуття не "банальності", а "буденності" того, що відбувається, зроблено свідомо.Цитата: З мінусів: Тобто ви щодня бачите, - сама історія напрочуд прісна й не надто цікава. Тут так і напрошується якийсь твіст, але ні: вона починається, продовжується і закінчується без жодних несподіваних поворотів; Цитата: Замість того, щоб налякати читача, Ви описуєте як злякалася героїня, коли варто описувати джерело страху. Коли ж воно таки описується, це робиться...нестрашно й буденно. Акцентувати увагу на відмінності і ті тонкі руки вже зовсім інше враження справлятимуть Так читач і не лякається, бо він справжній, він сидить у теплій кімнаті й читає з монітору літери. Лякатися має персонаж. Інша річ, що вам не вдалося ототожнити себе з кимось із персонажів. Але це зрозуміло, бо ГГня - жінка. Може, через це.Цитата: - ніхто не постраждав. Тобто головна героїня отримала свою долю переляку і цього вистачить, але чаклунка хтозна скільки свого померлого чоловіка викликала і що, їй за це нічого не буде? Знову ж таки, навіть якщо все робити по правилам, це все одно повинно було позначитися бодай на її психиці. Тобто дуже м'яко зіткнення з потойбічним минуло і тому воно не сприймається загрозою. Постраждати фізично - не головне. Відрубані голови, розтрощені нутрощі - це маєте на увазі? На мою думку, персонажі мають змінюватися зсередини, доходити висновку про власне життя і через це змінювати долю.Цитата: Успіхів! Навзаєм!
|
Автор: | Бузковий дракон [ 27.03.2020 15:03 ] |
Заголовок сообщения: | Re: aq026 Млинці |
Ідея нестандартна - це мені сподобалось. Щодо просвітницьких моментів: вже з першого разу зрозуміло, що автор в курсі, що млинці використовують, як поминальну страву, тому я б не повторювала це двічі на початку. До речі, я знаю ту ж версію, що й Сокира - про сонце, але це не заважає використовувати млинці і для поминнання. А у Вас ГГ і її брат дуже однобічно налаштовані На початку якось дивно, що вони приїхали зимою в інше місто і були без поняття, коли їхній потяг назад. Я так розуміла, головна мораль в тому, щоб відпустити коханого, якщо з ним не клеїться. Ось тут мені не вистачило побачити, що в них чогось не клеїться. З тексту наче нормальна пара. P.S. добре, що і тут котики рулять! |
Автор: | Олександр Ігнатенко [ 27.03.2020 19:22 ] |
Заголовок сообщения: | Re: aq026 Млинці |
Цитата: Тобто ви щодня бачите, В тому-то й справа, що так. Не щодня, але часто. Навіть якщо відкинути дитячі враження про знайомство з цією річчю, які завжди провокують кошмари, про ожилі опудала писали дуже багацько. І банальність я мав на увазі, що немає несподіваних поворотів: одразу задається, чаклунка хороша, умруни погані, Вадимів треба відпусти і це зберігається до кінця. Я якщо не від чаклунки, то бодай від брата героїні якоїсь несподіванки чекав, але ні. Цитата: Так читач і не лякається, бо він справжній, він сидить у теплій кімнаті й читає з монітору літери. Лякатися має персонаж. Інша річ, що вам не вдалося ототожнити себе з кимось із персонажів. Але це зрозуміло, бо ГГня - жінка. Може, через це. Але ж Ви не для персонажа пишете. Ось наприклад в "Ікігамі. Кінцева межа" Моторо Мазе головний герой взагалі не здатен відчувати емоції, але ж це не заважає його історії викликати їх у читача. При чому навіть без ототожнення. Але навіть якщо прийняти це правило, то в "Нікого не треба карати" мені вдалося проникнутися жіночими персонажами, тому ні, тут не треба на читача скидати відповідальність. Цитата: Постраждати фізично - не головне. Відрубані голови, розтрощені нутрощі - це маєте на увазі? На мою думку, персонажі мають змінюватися зсередини, доходити висновку про власне життя і через це змінювати долю. Я й не писав про фізичне, я ж згадав про переляк героїні. Просто ця сама зміна долі не видається чимось дійсно вартим уваги. Як писали інші коментатори стосунки героїні з її Вадимом звичайні, не гарні й непогані. Немає сповнених пристрасті флешбеків, немає явних негараздів в теперішньому. Тому те, що вони розійшлися просто не сприймається чимось важливим. Навіть немає жодного натяку, що в героїні є страх взагалі без чоловіка залишитися. Цитата: Успіхів! Навзаєм![/quote]
|
Автор: | ЧучундрУА [ 27.03.2020 21:06 ] |
Заголовок сообщения: | Re: aq026 Млинці |
Гарне оповідання. Гумористичне . Чимось невловимо схоже з "Мертвецьким великоднем", в котрому теж є мерці, і яке теж ні разу не горор. "Шлях би трафив" на Черкащині посміхнуло. Хоча... Тут експерт потрібен. ІДІТЬ ЗА ДОКОМ! ПРОИВЕДІТЬ ДОКА! |
Автор: | Солнечный зайчик [ 27.03.2020 22:34 ] |
Заголовок сообщения: | Re: aq026 Млинці |
Гарно! Я не буду акцентувати увагу на особливостях сюжету чи дійових особах історії. Бо до мене тут вже стільки написали всякого... Краще б не читав коменти! Особисто мені припала до душі сама стилістика, побудова метафор, соковита мова оповідання. Наприклад: Цитата: Гострим лезом спалахнув під місяцем гребінь даху сусіднього будинку, сліпуче чорним став садок. Цитата: Аби злякатися, треба зрозуміти. Щоби зрозуміти – треба дати ім’я. Воно крутилося на кінчику язика й боялося вилитися в звуки. Аж раптом піднялося з діжі та ухнуло совою – «опудало»! Цитата: З-під призьби визирав сиво-аметистовий ряст, синіли проліски, на форзиції почали розпускатися бруньки. Ще пару теплих днів – і виприснуть із них жовтогарячі квіточки, мов дзьобики пташенят. Незаважаючи на те, що в цілому цей жанр мені не до вподоби, для цього оповідання готовий зробити виключення! |
Автор: | Автор aq026 [ 27.03.2020 23:02 ] |
Заголовок сообщения: | Re: aq026 Млинці |
Ось! Нарешті прийшов мій читач. Уклінно вам дякую! Сідайте, будь ласочка. Нікуди не відпущу, доки не нагодую млинцями. То ви які більше полюбляєте - товсті чи тонкі? Удачі вам на конкурсі! ЗІ. Цитата: Незаважаючи на те, що в цілому цей жанр мені не до вподоби, для цього оповідання готовий зробити виключення! Тобто ви не берете участі?
|
Автор: | Солнечный зайчик [ 27.03.2020 23:16 ] |
Заголовок сообщения: | Re: aq026 Млинці |
Знаєте, я зараз такий голодний, що з'їв би всяких млинців! Навіть без сметани чи варення. Хоча з ними набагато краще... Участь я беру. Але моє оповідання не дуже горорне... Хоча, почитавши роботи інших конкурсантів, я вже й не знаю на що слід в цьому жанрі орієнтуватись. |
Автор: | Автор aq026 [ 27.03.2020 23:26 ] |
Заголовок сообщения: | Re: aq026 Млинці |
Мені здається, що варто орієнтуватися лише на власне почуття. І най пробудуть із вами млинці, вареники та інші гаразди! |
Автор: | Автор aq026 [ 28.03.2020 17:40 ] |
Заголовок сообщения: | Re: aq026 Млинці |
Бузковий дракон писал(а): Ідея нестандартна - це мені сподобалось. Вибачте, проґавила коментар. Цитата: Щодо просвітницьких моментів: вже з першого разу зрозуміло, що автор в курсі, що млинці використовують, як поминальну страву, тому я б не повторювала це двічі на початку. До речі, я знаю ту ж версію, що й Сокира - про сонце, але це не заважає використовувати млинці і для поминнання. А у Вас ГГ і її брат дуже однобічно налаштовані Повтор - так, приберемо! Щодо "налаштовані" - згодна, хотілося протиставити питомі українські традиції тим, що були занесені за радянщину.Цитата: На початку якось дивно, що вони приїхали зимою в інше місто і були без поняття, коли їхній потяг назад. Слушне зауваження. Початок я дописувала наприкінці, поспіхом. Додамо обґрунтування.Цитата: Я так розуміла, головна мораль в тому, щоб відпустити коханого, якщо з ним не клеїться. Ось тут мені не вистачило побачити, що в них чогось не клеїться. З тексту наче нормальна пара. Та воно як подивитися - мене тут уже й мелодрамою обізвали, й кулінарним жахастиком. Тож не хотілося вдаватися до особистих стосунків героїв аж настільки. Але подумаю.Взагалі ви багато корисного порадили. Щиро дякую! Цитата: P.S. добре, що і тут котики рулять! Так отож!Удачі на конкурсі! |
Автор: | Юлес Скела [ 29.03.2020 19:07 ] |
Заголовок сообщения: | Re: aq026 Млинці |
/Від людини, що геть не розуміється на горорі/ Вітаю, Авторе! Не знаю точно, але начебто все є - і умруни, що оживають, і саспенсу трішечки всередині твору. Та мені якось... не перейнявся я до жодного з персонажів. Хіба до Ляцька - гарний котяра, наша людина! А Галя просто дурепа якась. Їй же двічі сказали - одну крапельку! Змусили дурня богу молитися - весь флакон на голову коханому! Після таких фортелів - відпускай-не відпускай, а Вадим сам точно піде. Бо хтозна, що та Галя йому наступного разу на голову виллє?! Хоча, його я теж не розумію. Якийсь він ну занадто вже індифірентний А господиня і взагалі якесь дивне поєднання науки (оживлення випроміненням мертвих тканин) і чаклунства з опудалом і млинцями. Я ж кажу, окрім кота всі інші мені нелогічні й незрозумілі А оживлення опудал й іншого дерев'яно-солом'яного непотребу Навіяло А млинці я полюбляю Успіху в другому турі! |
Страница 2 из 3 | Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ] |
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group http://www.phpbb.com/ |