РБЖ-Азимут
http://www.rbg-azimut.com/forum/

aq001 Тигр
http://www.rbg-azimut.com/forum/viewtopic.php?f=133&t=3795
Страница 1 из 3

Автор:  Администратор [ 22.03.2020 18:06 ]
Заголовок сообщения:  aq001 Тигр

Обсуждение рассказа aq001 Тигр

Автор:  ЧучундрУА [ 22.03.2020 19:10 ]
Заголовок сообщения:  Re: aq001 Тигр

Ну що ж, перший корж вийшов далеко не глевкий :D . Оповідання сподобалось, написано гарно. Єдине, що муляло під час прочитання: "що цей твір робить на конкурсі горору"? Гм, кінцівка підказала, що, хоча все одно враження, що якраз вона писалась під конкурс :D . Хай там як, річ вийшла класна і неодмінно знайде своїх читачів.
Удачі на конкурсі!

Автор:  Автор aq001 [ 22.03.2020 20:19 ]
Заголовок сообщения:  Re: aq001 Тигр

Дякую! Удачі навзаєм! :D

Автор:  Птица Сирин [ 22.03.2020 20:26 ]
Заголовок сообщения:  Re: aq001 Тигр

Чудове оповідання. Хай це не горор, але справжня містика.
Страшний обмін у фіналі, проте це те, що робиться щодня.
Удачі на конкурсі!

Автор:  Автор aq001 [ 22.03.2020 20:49 ]
Заголовок сообщения:  Re: aq001 Тигр

Дякую! Вам теж удачі! :D

Автор:  Христя Хмиз [ 23.03.2020 10:05 ]
Заголовок сообщения:  Re: aq001 Тигр

Як добре, що це оповідання перше в моїй голосовалці.
Просто супер: сюжет, ідея, мова.
І кіт, який здатен змінювати реальність.
Хто там знає, що таке справжні страхи?
Як на мене, жанр горору давно трансформувався.
І це прекрасне оповідання тому підтвердження: найсильніші страхи в нас, а не навколо нас.
Дякую, Авторе!
Сподіваюся побачити навіть не в десятці, а в трійці фіналістів.

Автор:  Автор aq001 [ 23.03.2020 11:12 ]
Заголовок сообщения:  Re: aq001 Тигр

Щиро дякую і за надихаючий відгук, і за добрі побажання! :D
Вам теж бажаю успіху і перемоги!

Автор:  Олександр Ігнатенко [ 23.03.2020 14:56 ]
Заголовок сообщения:  Re: aq001 Тигр

Що ж, це дійсно гарне містично-фантастичне оповідання. Нехай жахів в ньому мінімум і лише завершення, але цього достатньо. Військові флешбеки взагалі шикарні найсильніша частина твору і, гадаю, саме на цю тему Вам і варто писати. З мінусів:
- те, як головний герой доходить до розуміння здібностей кота аж надто притягнуто, зазвичай спиняються на більш простому поясненню;
- неймовірно затягнуто, через що текст і здається не підходящим до жанру. Варто або скоротити, або додати таємничих шорохів і більш містичних жахіть. Хоча останній варіант трохи зіпсує несподіване завершення.
- сама історія, коли герой отримує чарівну силу, яка вирішує його проблеми, а потім гине, бо не знає міри, банальна і підіймалася не раз. Причому як значно краще, так і куди гірше. З іншого боку, це вічний сюжет, тому в його використанні немає нічого поганого, але б якийсь твіст додати не завадило б;
- Забагато подробиць: хто що їв, хто куди сів, як зігнувся та викрутився. Це не сприяє зануренню, а відволікає увагу, бо замість того, щоб зосередитися на важливому, читач уявляє всі рухи та переміщення Дениса. Знову таки, у флешбеках зайвого вовтузіння нема, тому я й написав, що Ваш жанр це військовий екшен, а в повсякденності героям нудно і вони місця собі не знаходять.
Тільки не ображайтеся, бо, як я і написав вище, твір мені сподобався. Добряче попрацювати над текстом, скоротити і це оповідання прикрасить собою будь-яку тематичну збірку і не лише вітчизняну.

Автор:  Панас [ 23.03.2020 15:42 ]
Заголовок сообщения:  Re: aq001 Тигр

Дякую, авторе, за роботу!
Мені все гут!
Тема близька і актуальна. Майстерність висока. Дякую!
Дуже гарне оповідання вийшло. :)
Успіху! Вірю, що побачу не лише у фіналі, а й серед переможців!

Автор:  Бузковий дракон [ 23.03.2020 16:05 ]
Заголовок сообщения:  Re: aq001 Тигр

Можливо, я дуже нетерплячий читач, але мені оповідання також здалось відверто затягнутим. Можливо, варто розбавити вставки з боями містикою, оскільки губиться загадковість, задекларована на початку твору. До речі, шкода що більше ніяк не зіграла здатність ГГ відчувати живе.
Ще виникло питання: якщо все змінулось і ГГ вже не має тих психологічних проблем, що раніше, то в новій реальності дружина б нікуди не переселялись від ГГ, бо вже б не було причини.
Загалом оповідання непогане.
Авторові удачі!

Автор:  ЛисячийКороль [ 23.03.2020 16:06 ]
Заголовок сообщения:  Re: aq001 Тигр

Погоджусь з попереднім коментарем про військову прозу, ви дуже чітко передаєте все, що пов'язано з бойовими діями. Чесно кажучи, на очі навертаються сльози від стану ГГ, і це добре, бо ж достукались до читача. Гарний твір, бажаю вам успіху!

Автор:  Олександр Ігнатенко [ 23.03.2020 17:24 ]
Заголовок сообщения:  Re: aq001 Тигр

Бузковий Дракон. Не автор, та все ж спробую Вам відповісти, а заодно трохи поспекулювати. Мені здається, що саме через зміну реальності дружина й вирішила розлучитися. Бо в героя зникли фізичні травми, але не ПТСР і тому, якщо раніше вона могла його підтримувати з жалості, то тепер вона йому начебто не потрібна. І погоджуся щодо здатності відчувати ворога: це рушниця, яка не вистрілила. Хоча, чуття ж одразу підказало герою, що кіт небезпечний, тому тут не все так однозначно.

Автор:  Инна [ 23.03.2020 22:17 ]
Заголовок сообщения:  Re: aq001 Тигр

Понравилось. Написано хорошо, местами даже очень хорошо! :)
Соглашусь по поводу способности героя чуять живых. Ощущение, что автор ружье подвесил, но не воспользовался в должной мере.
Успехов!

Автор:  Автор aq001 [ 23.03.2020 22:42 ]
Заголовок сообщения:  Re: aq001 Тигр

Овва, так багато відгуків! Аж трохи спантеличило, не знаю, за що хапатися!
Панас, Лисячий Король, Інна - щиро дякую за розуміння і підтримку!
Бузковий Дракон, дякую за цікавий відгук і зауваження! Звісно, що «на колір і смак товариш не всяк». Стосовно того, що «варто розбавити вставки з боями містикою» - так містика там якраз там і присутня, бо флешбеки – то є суцільний реалізм. Просто тут містика вийшла саме така, трохи стримана. Трохи вище Христя Хмиз слушно написала: «Хто там знає, що таке справжні страхи?» Справді, це суто індивідуальна річ. Мені хотілося написати про інший різновид жаху - суто побутовий і не такий ефектний, як у «класиці», але, по суті, не менш жахливий. Але дякую, що поділилися враженнями – бо цікаво, як це оповідання сприймають читачі з різними смаками і вподобаннями.

Олександр Ігнатенко, велика подяка за розгорнуту рецензію і ретельний розбір різних елементів. У дечому з Вашими зауваженнями цілком погоджуся. Можливо, хід думок ГГ під час «розшифровування» котячих здібностей варто б було позначити ретельніше. І отут Ви дуже слушно висловилися:

Олександр Ігнатенко писал(а):
Ваш жанр це військовий екшен, а в повсякденності героям нудно і вони місця собі не знаходять


Усе точно ))) Військовий екшен – це справді мій основний жанр. І так, у повсякденності героям нудно, і вони не знаходять собі місця. Бо обидва «Тигри» фактично створені для інших справ, набагато активніших і важливіших. Вони ж недарма «Тигри» (якщо Ви звернули увагу). Але у час, коли вони зустрілися, вони обидва знаходяться на межі виживання. І речі, які здоровим людям здаються банальними – піти до крамниці, покуховарити, поїсти, поспати (і які зазвичай у творах опускають як щось цілком очевидне, що лише заважає дії) - це, власне, ЄДИНЕ, що вони у цьому стані спроможні робити, та й то з величезними зусиллями. На щось інше сил в них обох немає. Цей момент, до речі, чітко помітив і згадав у коментарі Лисячий Король. А Ви, може, не звернули уваги…

Ще цікаво бачити різні інтерпретації подій оповідання з боку читачів. Справді, одні й ті ж речі кожен сприймає по-своєму. Наприклад, Ваша версія стосовно Денисової дружина трохи відрізняється від авторської, але Ви маєте слушність: цілком могло бути й так. Чом би ні? Тільки радше не «вона йому стала не потрібна», а «він їй став не потрібний». Або «герой отримує чарівну силу, яка вирішує його проблеми, а потім гине, бо не знає міри». Гм… теж цікава інтерпретація. Але, як на мене, це не казка про «золоту рибку». Це казка про двох гідних бійців, які зустрілися у скруті й об’єдналися, щоб вижити. Але під час вирішального бою один з партнерів (тобто, кіт) фатально схибив…

Олександр Ігнатенко писал(а):
щодо здатності відчувати ворога: це рушниця, яка не вистрілила

Бузковий дракон писал(а):
більше ніяк не зіграла здатність ГГ відчувати живе

Инна писал(а):
Соглашусь по поводу способности героя чуять живых. Ощущение, что автор ружье подвесил, но не воспользовался в должной мере


Оце мене якось здивувало. Про «здатність відчувати ворога» в оповіданні не було жодного слова))) Денис мав здатність саме «відчувати живе» - у різних аспектах. І протягом усього оповідання начебто тільки й робить, що використовує цю свою надчутливість до живого. Наприклад, вірно визначив справжнє ім’я кота (те, що не змогли зробити ні його дружина, ні навіть син, хоча хлопчак і вагався). І протягом всього твору розмовляв з котом з цілковитим взаєморозумінням. І в одному з флешбеків ця його здатність теж використовується… Але, бачу, багато коментаторів про це кажуть – мабуть, таки щось справді недостатньо…

Олександр Ігнатенко писал(а):
чуття ж одразу підказало герою, що кіт небезпечний

Гм... А чому «небезпечний»? Кіт – аж ніяк не якась злісна сутність, а просто тварина (хіба що трохи магічна). Поводиться цілком чемно, ще й намагається чесно розрахуватися за харчі і піклування тим, що сам уміє. А загибель Дениса стає для нього трагедією – недарма кіт вперто намагається скористатися снами Ольги, аби повернути Дениса у світ живих…

Загалом дуже цікаві відгуки. Врахую. Десь, певно, справді щось варто підкоригувати.
Ще раз дякую коментаторам, і бажаю всім успіху на конкурсі! :D

Автор:  Инна [ 23.03.2020 22:56 ]
Заголовок сообщения:  Re: aq001 Тигр

Автор aq001 писал(а):
Гм... А чому «небезпечний»? Кіт – аж ніяк не якась злісна сутність, а просто тварина (хіба що трохи магічна). Поводиться цілком чемно, ще й намагається чесно розрахуватися за харчі і піклування тим, що сам уміє. А загибель Дениса стає для нього трагедією – недарма кіт вперто намагається скористатися снами Ольги, аби повернути Дениса у світ живих…

О, значит мне не показалось, что кот хочет все исправить, и надежда, хоть и призрачная, но есть.

Страница 1 из 3 Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
http://www.phpbb.com/