Ох і обожнюю я вигаданих цікавих тварючок! Мряки-зомбаки то таке собі, але от хапуняк, ведмедяк і циклопавук дуже потішили. Тема про зінакшення і насадження святих дерев теж класнюча. Гарно ведеться розповідь від першої особи, багато деталей, що додають правдоподібності.
Ну кульмінаційки й справді не вистачило, чи то вона з'їхала трошки до центру оповіді. Якщо, звісно ж, не рахувати величний ритуал поїдання святої бульби. Михайлівна – вогінь! А ще я була б не проти якби в Його Котячності була більш розкрита особистість і в нього, наприклад, виявилися золоті роги, якими він бодає всіляку гидь.
Насправді є певні мовні недоліки, але їх сповна компенсує гарна вигадка, тож за це не сваритимк. "Святим деревом" я б зробив калину, але це авторська воля. Покритикую краще от що: