“Точнісінько як квочка біля свого курчатка,” – подумав він.

А звідки Ільвід знав, як воно "як квочка"?

І чому опріснювачів не механізували із самого початку? Здається, що значно вигідніше витратити ресурси на механізацію, і потім використовувати одну краплю, ніж платити по 400 мл кожному живому.

Його зміна закінчилася рівно п’ятнадцять хвилин тому і тепер він мав свої законні сорок п’ять хвилин вільного часу до настання комендантської години.
“Може відіспатися?” – подумав хлопець, але відразу відігнав цю думку. “Так же можна й усе життя проспати.”

Сонце вже давно сіло, як це часто бувало в цю пору року

Коли на морі підіймалися великі хвилі, з них фонтанами виривалися струмені рудої від їржі солоної води

Нижнє місто легенько хилиталося, передзвонюючи старими бляшанками, розвішеними на парканах, і крихкими шибками у віконницях

Дев’ять з половиною літрів, – всі його заощадження

Ільвід забув закрити віконниці на ніч і тепер на правій щоці в нього красувався червонястий опік

Відіспатися за сорок п'ять хвилин? Щось замало!

Тобто траплялося таке, що сонце не сідало?

Фонтан - це точковий викид води. В даному випадку морська хвиля натисне на всю площину решітки, тож фонтана не буде.

Як може місто хилитатися? Хіба що через землетрус.

Незрозуміло, Ільвід людина чи ні. Якщо людина, йому треба три літри води на добу. Хай там 1-1.5 літри з їжею, решту він має випити. А в них ще й дуже сонячно.

Виходить, людина. А чому він не відчув, що пече?

чому Ільвід не скористався крилами, щоб політати хоча б навколо їхньої споруди? Ніччю, наприклад.

Він уявляв, що крила на його уніформі справжні, можна їх просто розправити і полетіти далеко-далеко...Ільвід штовхнув важкі двері з таким самим гербом як і на його уніформі, – гербом сірого птаха з розправленими крилами...– Бачиш ці крила в мене на сорочці? – тихо сказав Ільвід хлопчику