Чому оповідання не потрапило до другого туру? Спробуємо це з'ясувати.
1. Герой не викликає співчуття саме через те, що він самітник і нічого не потребує.
2. Шкода їжачка.
3. Автор не показує, а розказує - схоже на синопсис. Кожен абзац має перетворитися на динамічну сцену.
4. Логічні хиби.
Цитата:
То виявилась моровиця. Але не звичайна.
Майже в кожному домі на одвірку чи посеред столу в світлиці я знайшов відбиток випаленої долоні.
По-перше, не моровиця, а вампір. По-друге, незрозуміло, навіщо вампір випалює слід долонею.Майже в кожному домі на одвірку чи посеред столу в світлиці я знайшов відбиток випаленої долоні.
Цитата:
На цих створінь перекидаються зазвичай непоховані мерці
Тобто всі непоховані обов'язково перекидаються на вампірів? Щось іще має бути, пов'язане саме з Нежданом. Якісь стосунки чи ще щось.Цитата:
Просто з його ласки я давно самітник.
І не терпітиму суперника в своїх мисливських угіддях
Тобто він теж вампір? Коли його вкусили, хто вкусив? Може, той їжак був вампіром? А якщо ГГ вампір, чому вдень не спить?І не терпітиму суперника в своїх мисливських угіддях
5. Цільова авдиторія. Краще б із цим оповіданням пограти на попередньому конкурсі. Тут зібралися прихильники постапа.
Удачі вам, таємничий авторе!
