Малоймовірно. Це ж не від мене залежить.
Якщо моїй музі з якогось переляку заманеться вигадати щось таке
Це буде дуже на неї не схоже
Та й часу вже небагато лишилось.
Тож вірогідність схиляється до нуля
Взаимно.

То налякай її, хай працює!

І Володимир Валерійович теж хай приходить!

Я вважаю, що не варто обмежувати себе одним жанром, а треба спробувати всі!

Не. Я пасс.
Мне хватает интереса форума к моим книгам.

Так, про вас. Нагадую:
1. Після того, як я чітко пояснила, що й до чого, ви пишете "Если надумаете отвечать, постарайтесь всё-таки по-существу (а не мысью по древу)." Після того, як я чітко пояснила, але ви не зрозуміли або ж не захотіли визнати, що зрозуміли, пишете "постарайтесь всё-таки по-существу" "мысью по древу" та ще й без "л". Косити під дурника і з інших робити недолугих - трольський метод. Та й сарказму не приховати і цьому підтвержження - навмисне загублене "л".
2. "Кстати, если вы сожалеете о своих неосторожных словах, которые не можете ни пояснить, ни обосновать, проще об этом сказать и закрыть тему. Но если амбиции важнее истины, то другого пути, конечно, нет: или отмалчиваться, или сообщать банальности ("писать надо лучше" (с)), которые к моим вопросам никакого отношения не имеют."

Після коректного пояснення, відповідей на ваші питання і наведення цитат з класиків, ви змалювали мене такою, що - ой!-- раптом наговорила казна-чого і тепер шкодую. Це нормально? Чи нормально звинувачувати людину в тому, що вона не робила? Це теж тролінг, а тролінг - це і є плювок в обличчя.

3. "В предположении, что вам интересно (я заметил, что вы не спрашивали, но вдруг), я полагаю, что единственная цель литературы - помогать людям жить. Мечты, любовь или технические рекомендации по выживанию - не суть. Важно, чтобы после чтения у человека появлялись силы встретить новый день и достойно его провести. Других функций у литературы нет. Но есть в психиатрии методы стабилизации душевнобольных: тёплые ванны, опиоиды... в т.ч. и перенесение нездоровых фантазий на бумагу в виде рисунков или букв и символов. Обычно психиатры убеждают пациентов закапывать свой бумажный бред. Но иногда больные всё-таки публикуют шизоидные представления о мире. Так и получается шлак, в котором мораль становится "так называемой", а представления о торжестве добра - "детскими". К счастью, подобные "сочинения" к литературе отношения не имеют, - только к истории болезни сумасшедших."

Порівняння літератури, яка не вписується у ваше світоглядне коло із продуктом божевільних і яку я поважаю, читаю і стараюся наслідувати у своїй творчості, мене ображає. Я маю подякувати за те, що ви назвали мене божевільною, яка, раз таке читає і любить, має з "шизоидные представления о мире"? Ви і справді мене такою вважаєте, як вважаєте і тих, хто читає ? О, а я і забула, що світ читає "сифілітика" і "гея" Вайлда, то всіт теж сифілітик і гей?

4

Переходити на персону опонента некоректно. А маніпулювати такими поняттями як приватне життя -сексуальна орієнтація, сімейний статус, здоров'я, і т. д - це не просто безкультур'я, але моральне дно. А за приниження людини за орієнтацію, -- раптом я лесбійка? -- я можу поскаржитися відповідних організаціям, які подадуть на цей ресурс в суд чи навіть міжнародний суд, і виграють його. І видалення коментів не допоможе, все залишиться на сервері).

Чотири пункти "дощу". Мовчу про дрібні шпильки і постійну вимогу відповідати на численні питання, отримавши мою відповідь на які, ви знову їх задаєте.

А тепер про те, чому ви не розумієте ( радше не хочете розуміти) моїх відповідей. НЕ розумієте, бо ви перекручуєте мої слова.
Ось: ".. и после этого я вам расскажу, как вы написали, "що вони -- сучасні письменники і літературознавці".
Де я таке писала? Ану зацитуйте мені , будь ласка, мої ж слова де я пишу, що класики - це сучасні письменники і літературознавці.


Вона почалася. Але тривала однобоко через ваші тролінг і небажання прийняти та визнати аргументи.


Копіюю свої відповіді:
1. Спробую пояснити. Справа не в перемозі чи поразці добра, а в одноманітності творів за сюжетною лінією і наголосом на порятунку чи виживанні, тобто акцентування добра звучить надто голосно і нарочито. А також в більшості творів про це волає з-за кадру й голос автора. От як ми бачимо в деяких фільмах явне мило чи гламур, так у творах тут проявлене і добро). Спочатку дивувалася, а потім Тетяна Левченко скинула правила, і аж тоді я зрозуміла, що тема виживання - вимога конкурсів. Якщо так тоді нема питань. Хоча ні, є одне: якщо обмежити творчість суто фантастика, фантастику суто оповіданням, а оповідання суто торжеством добра і темою виживананя, то як швидко вичерпаються варіанти сюжетних ліній? З огляду на цей конкурс, виглядає, що вже вичерапалися. Або ж автори не надто напружуються, щоб знайти нові сюжети, окрім порятунку чи самопорятунку. Так воно збоку виглядає.
Я не проти добра, але має бути відповідна форма подачі. А форма подачі кульгає, бо видно, що автори лізуть зі шкіри, щоб показати добро, а про майстерність його непомітної/ненав'язливої подачі забувають. Втім, їх можна зрозуміти, адже такою є мотивація – відбирають в друк саме за таким принципом. Як на мене, ця мотивація добра для пропаганди добра, але хибна для росту письменницької майстерності авторів, а відтак для літератури.
2. Навпаки. Вважаю таку сюжетні лінію примітивною і грубою у сенсі подачі, як радянська пропаганда у фільмах про героїв комунізму і соціалізму. Тому й використала це порівняння. Сині - це ніхто, просто ще один контрастний колір без відтінків).
3. Чому? Кожен з нас може собі відповісти (чи не відповісти), глянувши на питання через призму власного світогляду. Мій світогляд відповідає, що у світі зла стільки, скільки й добра. Між ними існує баланс, інакше щось одне вже давно перемогло б інше.

Якщо ви не зрозуміли детального пояснення, може коротке зрозумієте.
1.Перемога добра в кожному творі, більшість з яких майстерно слабкі - для мене не є торжестовом добра глобально, адже немайстерна, а отже лише моралізаторська, пропагандистська література не є якісною художньою літературою, та й літературою не є.
2. Навпаки, лєнін і червоний прапор - це зло. Тому й назвала моралізаторську і пропагандистську спрямованість конкурсу, а отже і всіх творів, цим злом -- "полєнінськи" і з "мораллю".
3. Чому у світі стільки зла не знає ніхто. Кожен розуміє це в світлі свого світогляду чи релігії. Але точно знаю, що забезпечити перемогу добра в реальному світі з допомогою пропагандистської та моралізаторської літератури - утопія. Ще жодного дня з початку створення світу добро не перемагало зла, а суспільство не було ідеальним. Тож вважати літературу зброєю у війні за добро - утопічно.

Щодо поглядів на літературу: повторю ще раз, що "допомагати жити" для різних людей може різне. Кому що потрібно. Кому моральні книги, кому естетика слова кому катарсис, кому антиутопія без надії. А тому не можна обмежувати літературу.

І поза темою дискусії: дуже несподівано вилізло шило з мішка: голов. ред. ратує за мораль, а сам моральні цінності -- повагу до ближнього, толерантність до людей іншої орієнтації, чесність і правдивість, доброту, справжню, а не вдавану любов до людини -- зневажає. Сумно це констатувати.

Выбачте, що втручаюсь, але в оригіналі (якщо це насправді оригінал, а не підробка) так:

"Мысь" - це давньоруське слово "білка".
Ось так вона "розтікається по древу"


Як філолог, я вважаю недоречним таке вживання грубого просторіччя, коли намагаєшся звинуватити опонента у тролінгу. Навпаки, треба бути підкреслено ввічливим. Як інженер, вважаю це принаймні нелогічним. А як досвідчений троль, вважаю ще й непрофесійним.

Ужос-ужос-ужос...
Это пример плевка? А ваше лицо - это белка (мысь) или дерево?
Вы именно это и сделали: написали неосторожные слова и не ответили ни на один вопрос. Я обратил на это внимание. Что здесь ненормального?
Не называл. Даже в голову такое не приходило. Но ваше последнее сообщение вызывает тревогу.

Признаюсь, у меня была надежда помочь вам справиться с таким простым вопросом, как помощь словом. Но, вижу, вы нуждаетесь совершенно в другом.
Спасибо за опыт. Больше удивительно, чем познавательно, но, выходит, действительно бывают случаи, когда слово бессильно.
Удачи вам и здоровья.


P.S. Было условие: сперва покажите мне, где я плевал вам в лицо, а после - расскажу. Условие вы не выполнили, но я всё-таки отвечу на ваш вопрос.
Последовательность была такая.
13.02.2020 22:26 Вы привели две цитаты авторов Франка и Уайльда (Тютюнника не нашли).
На что я вам ответил (13.02.2020 22:51 ): Этот ответ относится исключительно и только к цитатам, которые вы привели (авторов Франка и Уайльда).
На что вы ответили 13.02.2020 23:57 (процитировав именно эти мои слова): Т.о. поскольку речь шла о двух мёртвых людях Франко и Уайльд, вы приравняли одного из них ("а также") к "современным писателям и литературоведам".
Не думаю, что вам это как-то поможет, но вдруг...

P.P.S. А вы пожалуйтесь. (Зачем копить желания? (с)) Может, хотя бы "соответствующие организации" смогут вам объяснить, что невежества нужно стыдиться, а не выставлять напоказ. И на удаление ваших сообщений не надейтесь. Они всегда будут здесь, чтобы каждый мог оценить "широту вашего мировоззрения".