РБЖ-Азимут
http://www.rbg-azimut.com/forum/

ap028 Пес моєї душі
http://www.rbg-azimut.com/forum/viewtopic.php?f=131&t=3777
Страница 1 из 2

Автор:  Администратор [ 19.01.2020 18:07 ]
Заголовок сообщения:  ap028 Пес моєї душі

Обсуждение рассказа ap028 Пес моєї душі

Автор:  Дракотик [ 21.01.2020 13:42 ]
Заголовок сообщения:  Re: ap028 Пес моєї душі

Написано ніби незле, є цікаві алюзії на сьогодення і несподіваний поворот.
Але критики буде більше.
Наявні мовні хиби, хоча їх й небагато.
Зачепило, що герой зве псів-убивць "сонячними людьми". В реальності це назва людей, що народжені з синдромом Дауна (людей вкрай миролюбних і веселих). Тож автору краще підшукати інший епітет для генетично-змінених істот.
Також я недолюблюю апокаліптичні погляди на генну інженерію, предусім тому, що зазвичай у цих поглядах забагато фентезі (саме фентезі, не НФ :?) Звісно, оповідання, найвірогідніше, є алегорією (не буду спойлерити)), але ми - автори, і несемо певну відповідальність за формування суспільних поглядів 8) Лізти у суть життя без повного знання - не варто. Але не лізти нікуди, бо то справа, приміром, божа - означає деградувати, як на мою особисту думку :)
Чисто ж по драматургічній структурі: так і не розкривається, що в реалі сталося з батьком героя - мати йде від відповіді, у нас є інтрига, але її так і не розкривають. Також досить змазаний фінал.
Ну і мушу зауважити, що такого агресивного хворого тримали би на заспокійливих, він би не рвав ремені, як описано.
В цілому: ніби й незле, але післясмак виразно негативний.
Можливо, інші коментатори будуть прихильніші, але від мене - відмова.
Бажаю успіху!

Автор:  Мавка [ 21.01.2020 17:53 ]
Заголовок сообщения:  Re: ap028 Пес моєї душі

Люблю історії, де наприкінці все стає догори дригом, а також неоднозначні фінали. Але тут, здається, шановний автор трохи перестарався, надто переконав мене в тому, що все не насправді, і герой просто маньяк... Трохи би невизначеності лишити читачеві на десерт...

Автор:  Панас [ 21.01.2020 20:38 ]
Заголовок сообщения:  Re: ap028 Пес моєї душі

Зігмунд Фройд відпочиває.
Зрозуміло, що тут заховані ребуси, зашифровані таємниці душі.
Дитяча травма - батьки б'ються з життєвими негараздами, а на нього "забили", а він же так їх любить.
Прийшов час самому ставати дорослим, а не готовий, бо його постійно закривали в кімнаті і перетворили на кактус в горшку. От дах і зірвало. Буває.
Тепер мати страждає, але сама винна.
Ого! Оце мене плющить! І це ж на тверезо! :mrgreen:
Успіху!

Автор:  Сокира [ 22.01.2020 12:59 ]
Заголовок сообщения:  Re: ap028 Пес моєї душі

А от у мене виникло зовсім інше враження. Що почвари - це цілком собі людські істоти, які колись тероризували усіх довкола, і в уяві дитини придбали такі собі псячі риси. Згодом з ними замирилися і пристосувалися жити під їхньою владою (он, вони навіть ведуть телепрограми), але герой зберіг здатність бачити їхню сутність під машкарою, і прагнення їх винищувати. Але через те, що він це робив, його й розпочали вважати божевільним, бо всі інші вважали за краще пристосуватися (он-як його батько, який лежав собі на канапі, дивився той самий телевізор, що промив йому мізки, і вже не чинив жодного спротиву). Якось так. І згадки про генетичне змінювання - власне, за сенсом тексту це означає, що почвари контролюють навіть цю сферу, і перетворюють на подібних собі усіх, кого лише можуть. Згадка про "сонячних", як на мене, невдала, але розумію, нащо вона - це натяк на розумову недолугість почвар і усіх, хто втрапив під їхній вплив. Надзвичайно яскраво описані почуття страху і ненависті, які відчуває головний герой, суто літературно це реально класно. Трохи випадає з цієї концепції те, що герой знищував почвар вдень - це справді дає підставу вважати, що він таки зрештою втратив клепку. Бо якби зберігав здоровий глузд, робив би це якось більш раціонально й приховано - наприклад, виходив на полювання вночі.
Отакі враження. Не знаю, чи вони відповідають задуму автора. Можливо, насправді пан Панас більше має рацію. Але відповісти на це може лише автор. Цікаво було б його послухати. Як на мене, твір має певні вади, проте опис емоцій у ньому справді вражаючий і досконалий.
Авторові успіху!

Автор:  ариант [ 22.01.2020 13:17 ]
Заголовок сообщения:  Re: ap028 Пес моєї душі

Ні про що. Але цікаво слідкувати за поворотами думки. Удачі на конкурсі.

Автор:  ариант [ 22.01.2020 13:17 ]
Заголовок сообщения:  Re: ap028 Пес моєї душі

Ні про що. Але цікаво слідкувати за поворотами думки. Удачі на конкурсі.

Автор:  Семьдесят Первый [ 22.01.2020 20:40 ]
Заголовок сообщения:  Re: ap028 Пес моєї душі

Извините, мимо.
Первая часть - яркая. Не понятно, что происходит. Подозрение появляется при поминании религии, и когда "никто кроме него собак не видит" - становится уверенностью, что глав.герой таки маньяк.
Но остается вопрос - а что было-то?

Но потом начинается вторая часть, и становится ясно, что ничего не было. Просто мальчика закрывали в комнате. Может, скандалили. Может, пить мешал. Поэтому кричали, махали, кровь и слюни на полу.
Еще ничего.

А потом возникает насильственная "эвтаназия", такой себе оксюморон.
И еще один герой появляется, которому вроде как можно и посочувствовать, и псом обозвать, но для меня весь рассказ окончательно превратился в кашу.
Извините, если что понял не так.

Автор:  Диана Веллс [ 22.01.2020 22:45 ]
Заголовок сообщения:  Re: ap028 Пес моєї душі

Мне было жаль, что такой интересный ход про совместное сосуществование с собаковидными существами величиной с автобус оказалось галлюцинациями маньяка. Какой Апокалипсис пропал! Удачи!

Автор:  Олександр Ігнатенко [ 23.01.2020 19:38 ]
Заголовок сообщения:  Re: ap028 Пес моєї душі

Що ж, оповідання дуже непогане, але це не фантастика. Це психологічний горор легкої форми, у раннього Кінга таких вистачало, доки він не збагнув, що на романах більше заробить. В цьому жанрі оповідання непогане, але теж неідеальне, тому, на жаль, не можу піти на поступки. Але початок дуже яскравий та атмосферний, за це плюс.
Успіхів на конкурсі!

Автор:  марсіанський гризлик [ 24.01.2020 09:48 ]
Заголовок сообщения:  Re: ap028 Пес моєї душі

Початок інтригує, настроює читача на екшн. А далі розчаровує. Читач бачить хвору людину. Це сумно і викликає співчуття, але де ж, власне, фантастика, фентезі, чи містика?
Або я чогось не розумію.

Є кілька ляпів. Наприклад:
"Вони були розміром з автобус" і "В той час собака стрибнув їй на спідницю і вкусив за руку."
Як собака з автобус міг стрибнути на спідницю?))
Або :
"Він неначе насміхається над усією цією ситуацією. Смачно облизуючись, він кинув погляд у мою сторону. Я відчував це всім своїм нутром.
Три пов'язаних часовою дією речення містять дієслова в різному часі.

Автор:  Ліандра [ 24.01.2020 23:33 ]
Заголовок сообщения:  Re: ap028 Пес моєї душі

Вітаю, авторе!
Робила примітки по ходу прочитання, та всі видалила, бо про них уже або згадували інші коментатори, та й фінал показав, що я все правильно зрозуміла.
Оповідання не зайшло.
По-перше, тому що це не фантастика і навіть не фентезі.
По-друге, не зрозуміло для чого воно. Спершу марення хворого, потім розмова матері з психіатром.
І що з того?
Я погано розуміюся на теорії літератури (фабули, шмабули, шлях героя - все мрію, що колись розберуся), але явно чогось не вистачає.
Я не побачила ніякої ідеї, жоднісінької (чи може мого розуміння не вистачило, тоді вибачайте).
Пацієнта шкода.
Тим більше, якщо прийняти точку зору, що батьки замість лікувати дитя, зачиняли його, аж поки він не зашкодив іншим.
чи може я знову щось не те побачила.
Але при цьому: образи яскраві, атмосфера тривожності і наростаючої напруги (в першій частині) виписана майстерно. Трохи дратують оті постійні "Якання", але потім коли розумієш, що мов перебуваєш в шизофренічному якомусь розумі, то вже так і не дивує.
Удачі на конкурсі і надалі!

Автор:  Автор ap028 [ 25.01.2020 16:04 ]
Заголовок сообщения:  Re: ap028 Пес моєї душі

Всім дякую за коменти! То правда дуже важливо.
(хоча я не люблю пояснювати твори, бо вірю, що кожен читач бачить все по-своєму. А я тут, мені здається , як автор залишив достатньо місця для читацької фатазії :wink: )
Отже, маєте рацію, перша частина то такий собі світ хворої людини. Признаю, трох хреново прописано, але...
1) у гг правда травма. Невідомо від чого, скоріш за все від тих людей, які приходили до його хати в дитинстві і шото там робили.
2) я прекрасно знаю, хто такі сонячні люди. І це зовсім не спроба їх образити. Якщо хтось десь побачив натяк на таку мою грубість - то це моя вина. Дуже за це вибачаюсь. Але як відомо, синдром Дауна хвороба хромосом. А в оповіданні саме для таких хвороб знайшли лікування. Отже для гг, це пацієтни, хто хотів вилікуватися, але шото пішло не туда. Або це конкретно його бачення цієї проблеми. Принаймні, він так зміг би себе виправдати. Богоугодне діло і все таке...
3) в якомусь сенсі це псих-маньяк, але з глибокою травмою. Для нього люди були псами. Він їх так бачив, це причина чому він в психушці. Писали, про заспокійливе, чи транквілізатори... Ну давайте будемо чесними, ну не на всіх вони діють, тому не думаю що зв'язані люди в таких місцях це щось дуже неприроднє.

Хоча можливо ви побачите тут щось ще)))
Визнаю, моєї мастерності не вистачило щоб то всьо красіво окреслити, но я старався :?

Автор:  Ліандра [ 25.01.2020 16:31 ]
Заголовок сообщения:  Re: ap028 Пес моєї душі

Ви молодець! Не здавайтеся. Майстерність справа набувна :D

Автор:  Мурррчик [ 25.01.2020 19:27 ]
Заголовок сообщения:  Re: ap028 Пес моєї душі

Прочитав. Здається, тут дуже багато алюзій, які навіть після деяких пояснень автора для мене не стали зрозумілішими. Роздуми і логіка ГГ трошки нагадала колись прочитаний роман Аріфа Алієва "Новая Земля", там дехто з персонажів мав схожі за логікою роздуми. Ще сподобалося розкриття проблеми дитячих психологічних травм та "викривлення спогадів". Не знаю як у кого, але особисто стикався сам і чув багато історій від знайомих про те, як події, що з дитинства запам'яталися одними, насправді були зовсім іншими, просто дитячий розум не міг все осягнути і сприйняти як є, натомість домалював дещо інше, що кардинально змінювало сприйняття тих подій.
Загалом, твір неоднозначний, але вартий уваги.
Успіхів на конкурсі!

Страница 1 из 2 Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ]
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
http://www.phpbb.com/