РБЖ-Азимут http://www.rbg-azimut.com/forum/ |
|
an020 Моя мати – відьма http://www.rbg-azimut.com/forum/viewtopic.php?f=130&t=3682 |
Страница 1 из 1 |
Автор: | Администратор [ 22.09.2019 17:20 ] |
Заголовок сообщения: | an020 Моя мати – відьма |
Обсуждение рассказа an020 Моя мати – відьма |
Автор: | Галичанка [ 24.09.2019 16:45 ] |
Заголовок сообщения: | Re: an020 Моя мати – відьма |
Мені сподобалася головна героїня Ярина. В неї було нелегке життя, але вона все ж стала на сторону добра. |
Автор: | Маршал [ 25.09.2019 14:39 ] |
Заголовок сообщения: | Re: an020 Моя мати – відьма |
Все понравилось, но... Самосуд... "Доброжелатели" настучали бы власти. Дочь вызвали бы для допроса. Участковый милиционер (полицейский) даже бы пробовал уговаривать ничего не рассказывать, ведь сняли бы с должности его за недонос... или того хуже... Как умирала ведьма? Если это не средние века (а, вроде нет) -- то врач уже бы побывал и осмотрел пациентку, поставил бы диагноз. А, если бы не сообщали о болезни - то сколько бы бумаг доця написала, что она не виновата ни в чем, что мать сама отошла в мир иной?!! Слухи были бы кругом... С книгами интересно - ведьмы (целители) знают, что нет ни белых, ни черных. Все обижаются или завидуют или что-то ждут важное взамен. Просто общепринятой моралью руководствуются или выгодой (надеюсь, без обид, это - личное мнение) и лечат или калечат... |
Автор: | Рожева Сойка [ 27.09.2019 13:56 ] |
Заголовок сообщения: | Re: an020 Моя мати – відьма |
20. Яке чудове ні про що Прошу вибачати, але складається враження, що Ярина росла у вакуумі. Вона настільки ніяка, що навіть дивно, що вона існує. Жити в селі, де всі все про всіх знають, із матір'ю-відьмою із дуже важким характером і при цьому лишитися із психікою, чистою, як папір - так не буває. Лікар, що радить звернутися до знахарки. Підтримую попереднього дописувача про самосуд. Сцена із виганянням духу померлої відьми недоречна і викликала лише роздратування. |
Автор: | Сокира [ 27.09.2019 18:22 ] |
Заголовок сообщения: | Re: an020 Моя мати – відьма |
Вправно написано, нема затягнень, чи чогось такого. З погляду реалій світу, у якому відбуваються події, є певна логіка: донька злої відьми не хоче бути злою і намагається допомагати людям. Проте, як на мене, героям бракує життя. Вони неначе нагадують моделі. Модель відьми, модель доньки, модель нареченого, модель селян - усі з чітко визначеними функціями і без якихось індивідуальних рис. І це заважає сприймати їх як живих осіб, навіть коли вони роблять цілком слушні речі. Перепрошую за критику, але чомусь мені так здалося. Удачі автору! |
Автор: | Зюпа [ 27.09.2019 18:22 ] |
Заголовок сообщения: | Re: an020 Моя мати – відьма |
Непогане оповідання, але трохи бракує гостроти. Успіхів!!))) |
Автор: | Мурррчик [ 27.09.2019 19:03 ] |
Заголовок сообщения: | Re: an020 Моя мати – відьма |
Як на мене, написано досить добре, художньо, читається легко. Погоджуся з попереднім коментатором на рахунок логічності бажання дівчини бути доброю, а не творити зло, як це робила її мати. А ще, як на мене, бракує пояснення часових рамок, у яких відбувалися події, це б трошки конкретизувало героїню та надало читачу відчуття близькості або навпаки - віддаленості до неї та, власне, подій. Зроблю припущення, що розповідь описує дев'яності роки минулого сторіччя. Ну і фінальний висновок якби прийшов сам собою, треба було зробити щось на кшталт того, що сторінки книги змінювали колір у залежності від намірів відьми Удачі на конкурсі! |
Автор: | Далевид [ 28.09.2019 09:47 ] |
Заголовок сообщения: | Re: an020 Моя мати – відьма |
Оповідання "Моя мати - відьма" залишило у мене суперечливі враження. З одного боку описана ситуація подібна на таку, що реально відбувалася в житті і це мені бачиться, як її перевага. З іншого боку уся оповідь дуже проста. Ну дуже проста... Основні вчинки героїв та повороти дуже нескладного сюжету (ну дуже нескладного!..) прочитуються наперед і на несподіванки залишається лише сподіватися. Героїня якось так надто легко і рятує, і карає, доволі грубо переступаючи при цьому межі добра і зла... В оповіданні є атмосфера щирості, є почуття, але бракує емоцій та несподіванок - того, що робить оповідь особливо цікавою. Окремо хочу сказати про назву. Проста як паровозний гудок. І ця простота не на користь оповіданню. Має бути якщо не інтрига, то хоча б натяк на неї. Один із варіантів втілення інтриги - назва твору. Щиро бажаю успіху! |
Автор: | Мавка [ 03.10.2019 12:35 ] |
Заголовок сообщения: | Re: an020 Моя мати – відьма |
Радше сподобалося, аніж ні. Єдине, що не дозволило цілковито повірити - не зрозуміло, коли відбуваються події. Якось із контексту і ритміки розповіді скидається на давні часи, а потім бабах - і лікарня, аналіз крові... |
Страница 1 из 1 | Часовой пояс: UTC + 2 часа [ Летнее время ] |
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group http://www.phpbb.com/ |