Забагато розтлумачок. Деякі місця нагадують синопсис.

Герой знає про екіпаж більше, ніж має знати звичайний пасажир - імена, хто чим займається.

Мотивація вчинків Нормана відсутня. Він занадто легко переходить на темний бік, де печеньки в піратів, а тоді повертається до життя порядної людини.

Загалом - звичайна стрілялка, а хотілося б побачити якусь справжню моральну дилему.

От мені не вистачило внутрішнього світу ГГ. Переходу. Рефлексій, типу "тварь ли я дрожащая, али право имею". Спогадів. Щоб пам'ять поверталася якимись ласими шматочками минулого. Найгострішими емоційно для ГГ (ну і для нас, читачів ) – такими собі "якорями". І інтригу ви злили зарані. Натяки це добре, але тут одразу розумієш – що ГГ – не такий вже й простачок. От хто він був – тут, гадаю, кожен сам собі версії вигадав. Я от – бондіаду якусь

Мне тоже хотелось бы, чтобы автор детальнее прописал момент, когда герой приходит в себя. А ещё - чтобы он пеоестал быть таким правильным (герой, не автор). Надо же отомстить за коррекцию личности. Может, он пассажиров где-нибудь высадит, а девушку уговорит податься в космические авантюристы?